Історія розвитку, сучасний стан виробництва й споживання чаю й чайних напоїв в Україні  

Історія розвитку, сучасний стан виробництва й споживання чаю й чайних напоїв в Україні

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ

Глушки одно-або дволисткові пагони без бруньки.
Гранульований чай низькоякісний ґатунок чаю, у процесі виготовлення якого сировина пройшла через спеціальну машину із зубчастими роликами, яка подрібнює та скручує чайні листочки.
Експертиза чаю - це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення відповідності вимогам нормативної документації.
Зелений чай -сорт чаю, який досягається такою обробкою чайного листя: зав'ялювання + часткова сушка + скручування + досушування.
Пакетований -це чай розфасований у пакетики.
Таблетований чай - є різновидом плиткового пресованого чаю, маса пігулок 3—5 р.
Тіпси -пухнасті бруньки чайного куща, які ще не розкрилися або щойно почали розкриватися.
Тітестори -незалежні експерти
Флеші - молоді верхівкові пагони чайної рослини (верхівка чайного пагону, тобто 2-3 листа і брунька).
Чай -напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща.
Чайний напій - отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща.
Чайний флеш - це одночасно зібрані перших три листка разом із брунькою.
Чорний байховий чай -вид чаю, який отримують шляхом повного або майже повного окислення листа чайного куща.

ВСТУП

Обсяги виробництва і споживання чаю й чайних напоїв з кожним роком збільшуються. Із-за кліматичних умов чай в Україні не вирощується. Проте в Україні збільшується кількість чаю, який фасується у нас, менше завозиться з закордону. Чайний ринок України дуже мінливий, його обсяг або збільшується, або зменшується, і сьогодні він складає 18-24 тис. т. на рік. Українець у середньому споживає близько 400-450 г чаю щорічно. На чайному ринку дуже активно йде ротація торговельних марок. При цьому кількість нових марок перевищує кількість тих, що активно реалізуються. Сьогодні чай є відносно дорогим продуктом, тому часто стає об’єктом фальсифікації. Всі ці питання й розглядаються в дипломній роботі.

Наукова новизна дипломної роботи полягає у віднайдені шляхів використання чаю й чайних напоїв для позиціонування Львівщини туристам. У роботі представлено логотип чайних напоїв ТМ «Гурман», який прийнятий до впровадження фіто-баром ЛІЕТ (дод. А).

Метою моєї дипломної роботи є вивчення можливостей управління асортименту, якості чаю і чайних напоїв як туристичних брендів Львівщини. Для досягнення мети передбачено наступні завдання:



1. Розглянути історію розвитку, сучасний стан виробництва й споживання чаю й чайних напоїв в Україні.

2. Опанувати питанням перспективи використання чаю й чайних напоїв для позиціонування Львівщини туристам.

3. Вивчити можливості використання чаю й правил чайних церемоній в гастрономічному туризмі.

4. Охарактеризувати права споживача у разі придбання ним чаю й чайних напоїв в закладах ресторанного господарства й торгівлі.

5. Опанувати споживні властивості чаю й чайних напоїв, фактири їх формування.

6. Розглянути класифікацію й асортимент чаю й чайних напоїв.

7. Вивчити показники градації якості чаю й чайних напоїв.

8. Здійснити експертизу якості чаю й чайних напоїв, які реалізуються в роздрібній торгівлі м. Львова.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є чай і чайні напої, предметом вивчення - асортимент, якість і позиціонування напоїв як туристичного бренду Львівщини.

Дипломна робота виконувалася за практичними матеріалами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, довідково-статистичною інформацію. Цифровий матеріал роботи розміщений в таблицях і рисунках.

Дипломна робота складається з переліку основних термінів, умовних позначень і скорочень, вступу, 3 розділів, висновку, списку використаних джерел, анотації і додатків. В першому розділі висвітлено чай і чайні напої як туристичний бренд України. Другий розділ містить товарознавчу характеристику чаю і чайних напоїв. В третьому розділі досліджено аналіз якості чаю і чайних напоїв, який реалізується в супермаркеті «Сільпо».


РОЗДІЛ 1



ЧАЙ ІЧАЙНІ НАПОЇ ЯК ТУРИСТИЧНИЙ БРЕНД УКРАЇНИ

Історія розвитку, сучасний стан виробництва й споживання чаю й чайних напоїв в Україні.

Чай - один з найдавніших напоїв, що вживаються людиною. Батьківщиною чаю є Південно-Західний Китай і прилеглі до нього райони Верхньої Бірми й Північного Індокитаю. В даний час чай культивується в більш ніж 30 країнах світу, але основними виробниками є Індія, Китай, Шрі Ланка, Японія, Кенія. У світовому експорті чаю перше місце займає Індія, а в імпорті - Англія, де річне споживання чаю на душу населення найвища в світі і становить близько 5,5 кг. Індійський чай, особливо вирощений в Західній Бенгалії і штаті Мадрас, вважається одним з кращих у світі [5].

У Росії чай стали вживати з 1638 року. У XVIII ст. популярність чаю в Росії зросла, ввезення збільшився і стали добиватися його вирощування в країні. У 1864 р. вперше демонструвалися зразки "Кавказького чаю". У Росії чай вирощують в Краснодарському краї.

Виробництво і споживання чаю мають тисячолітню історію. На батьківщині чаю — у Китаї — листи чайної рослини спочатку вживали як ліки. Їх сушили, заварювали і пили їхні водяні екстракти. При цьому відзначали, що даний напій знімає головний біль, поліпшує настрій, піднімає дух, підвищує працездатність. У середині IV ст. китайці стали вирощувати чай як культурну рослину. З молодих листів чайної рослини навчилися готувати приємний продукт у вигляді зеленого і чорного чаю.

В даний час, чай являється одним із найпопулярніших напоїв у світі. В Європі та Азії, в Австралії та на Американському континенті, на полярних станціях Антарктиди – всюди, де ступала нога людини, п’ють чай. Найпопулярніший і в той же час сповнений загадок та незбагненних тайн для більшості любителів гарячого й холодного, збадьорюючого та заспокійливого, ароматного та смачного настою.

На внутрішній попит істотно впливають регіональні особливості самої України. Природно, щ найбільше чаю п’ють в індустріальних Донецько-Придністровського району і в цілому у східних обласних, де відчувається вплив чайної Росії. Через кліматичні особливості до вподоби чай також і населенню спекотного півдня. Заки на заході він менш популярний, тут сильніші європейські кавові традиції [1].

Формування ринку чаю в Україні почалося в 1991 р. У недалекі радянські часи Укроптбакалія (єдиний оптовий постачальник чаю) продавала приблизно 15 тис.т чаю на рік і часто він був у дефіциті. Зараз фахівці оцінюють місткість ринку чаю приблизно у 15-19тис.т щорічно. Деякі дистриб’ютори світових виробників на підставі маркетингових досліджень називають цифру 21-23 тис.т.

В останні роки збільшення споживання чаю. Так, у 1994 р. в Україну було ввезено 1775 т чаю, у 1996 р. – 5103 т, а в 1997 р. – 12831 т, що становить близько 300г на одну особу в рік [2].

Якщо проаналізувати структуру вітчизняного ринку за видами чаю, то неважко помітити, що вона приблизно відповідає світовим канонам. Найпопулярніший серед населення України купажевий (суміш різних сортів для отримання певного смаку та аромату) чорний байховий (розсипчастий) чай, поширений у країнах з помірним, вологим та холодним кліматом: на нього припадає близько 80% ринку (рис 1.1). За даними інформаційної служби фірми „Мономах” утричі за останні кілька років зросла частка зеленого чаю, яка сягнула 15%. Як відомо, за вмістом вітаміну С та тонізуючими властивостями зелений чай переважає свого чорного родича. Це пов’язано з технологічними особливостями переробки сировини. Напій, виготовлений з такого листя добре тамує спрагу і має сильний, ніж у чорного чаю, аромат та терпкий смак [1].

Рис 1.1. Структура ринку чаю в Україні на початок 2014 р.

В І кварталі цього року світове виробництво чаю збільшилось до самого найвищого рівня за останні 10 років.В Кенії за перші чотири місяці було вироблено 143,3 тис.т, що вдвоє перевищує рівень періоду 2000 року, коли врожай постраждав від посухи.

В І кварталі 2014 року в Індії було зібрано 81,5 тис.т чаю проти 54,1 тис.т в 2013 р., а в Шрі-Ланці – 26,1 тис. проти 23,4 тис.т. По плану в індії в цьому році планується зібрати 840-850 тис.т чаю, а експортувати 240 тис.т В 2014 р. країна експортувала 203 тис.т чаю. В Бангладеш в цьому році зауважилось підвищення виробництва. Рахують, що врожай чаю може навіть перевищити рекордний рівень 1996 р. в 55,8 тис.т. Виробництво чаю може зрости і в Китаї.

Згідно до оцінки „EconomistIntelligenceUnit”, яка зроблена на основі даних на середину року, світове виробництво чаю в 20014р. досягнуло рекордного рівня в 2,08 млн.т проти 1,98 млн. в 2013 р. В цей же час оцінка світового споживання чаю була занижена. Це означає що наринку чаю знов будуть спостерігатись залишки цього товару, що призведе до зниження ціни.

В числі негативних явищ в області попиту на чай – спостерігається зниження імпорту в країні цього регіону. Декілька років назад чайний ринок Ближнього і Середнього Сходу був одним з самих швидко зростаючих в світі. Однак в 2014 р. закупки чаю цими країнами впали у порівнянні з минулим роком [3].

Основним споживачем чаю з невиробляючих чай країн залишаються країни англосакської зони, які закуповують щорічно на світовому ринку 850-870тис.т чаю, а також арабські країни: Лівія, Єгипет, Ірак, Судан та Йорданія, які ввозять разом 150-170 тис.т чаю. Ці дві групи країн споживають трохи більше половини вироблюваного в світі чаю (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Споживання чаю на душу населення в рік (в кг) [7 ]

Країна Споживання Країна Споживання
1 2 3 4
Англія 4,4 Чилі 0,9
Ірландія 3,6 Польща 0,86
Нова Зеландія 3,0 ПАР 0,83
Лівія 2,7 Нідерланди 0,83
Австрія 2,6 Йорданія 0,7
Ірак 2,4 Туреччина 2,2
Іран 0,7 Гонконг 1,4
Індія 0,6 Єгипет 1,4
Судан 0,6 Бахрейн 1,3
Малайзія 0,5 Шрі-Ланка 1,3
Данія 0,4 Канада 1,1
Україна 0,3 Туніс 1,0
Індонезія 0,28 Росія 0,94
Німеччина 0,2 Японія 0,9
Франція 0,2

В Індії на душу населення припадає 600г, у США – 277г, в Росії – 940г. Пояснюється це різними причинами: в Індії – бідністю більшості населення, якому чай просто не по кишені; у США – значним відсотком серед населення германських та романських народів, а також негрів, які не вживають чай як напій. Жителі Франції та Італії вживають 200 г. пачку чаю протягом року. За саме останнє місце в світі зі споживання чаю на людину „сперечаються” Іспанія та Греція, де на кожного припадає в рік 20г [2]. Українець у середньому споживає близько 400-450 г чаю щорічно й витрачає більше однієї третини витрат на гарячі напої й близько 1% від всіх середньомісячних витрат - на продукти харчування й саме необхідне.

Отже, можна зробити висновок, що спокійний і демократичний ринок чаю в Україні не може забезпечити швидкого обігу коштів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам. Та й щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Тому інвестори по-справжньому зацікавилися чайним бізнесом в Україні лише 3-4 р. тому, коли всі найпривабливіші сфери комерції були або повністю зайняті, або значно знизили свою рентабельність. У 1997 році згадала про існування цього ринку й держава. Урезультаті ставка митного збору на імпорт фасованого чаю зросла до 20%, немов сповіщаючи про те, що пора чайного бізнесу настала.

Про те, що ринок чаю в Україні перестав рости, говорять практично з початку чайного сезону 2010-2011 рр. Тенденція підвищення вагового показника, що намітилася в останні роки, завмерла на позначці 18-20 тис. тон у рік. У той же час, грошовий показник продовжує збільшуватися, що зайвий раз підтверджує факт зміни споживчих пріоритетів на користь дорогого якісного чаю [25].

У 2011 році місткість українського ринку чаю у натуральному виразі збільшилася на 4 %, та на 27 % - в грошовому виразі (з $120-130 млн. в 2010 р. до $150-160млн. в 2011р.). Це пояснюється збільшенням імпорту пакетованого чаю (до 35%), зростанням продажу чаїв дорогих сортів, до яких відносимо напівферментований червоних байховий чай, та незначним подорожчанням сировини [25].

У цілому, у 2010 р. офіційні імпортні постачання чаю (включаючи мате) склали 18,33 тис. тон на суму $ 48 млн., перевищивши на 20% вартісні показники 2009 року (табл. 1.2) [25, 30].

Таблиця 1.2

Імпорт чаю в Україну [25]

Рік
Тис. т 9,52 12,22 14,704 - - 18,34 18,81 18,33 13,62
Млн $ 19,20 15,53 22,06 23,05 31,01 35,16 40,34 48,10 33,18

Якщо говорити про частковий розподіл прямих імпортних поставок усіх видів чаю, то в натуральному виразі продовжує лідирувати Шрі-Ланка, частка якої не змінилась з 2010 року та становить 45% всіх імпортних надходжень чаю. Частка Індії в 2011 р. знизилась до 7% (у 2010 р. - 13%). Частка Індонезії та Китаю склала відповідно 12% та 10%. Доля Туреччини, Бангладеш, Зімбабве, Росії, Грузії, Кенії й інших країн в сумі становить 26%. (рис. 1.2) [25].

Рис. 1.2. Структура імпорту чаю в Україну (в натуральному виразі) [25]

Необхідно відзначити, що Шрі-Ланка є лідером поставок чорного чаю. Лідером поставок червоного, жовтого, білого і зеленого чаю для промпереробки в Україну залишається Китай. В даний час українці з усіх різновидів чаю явну перевагу віддають чорному байховому та його різновидам, загальна частка яких становить 83% імпорту чайної продукції в 2011 р.

Зелений чай займає близько 6% ринку. Його споживання зростає в літні місяці і знижується в холодний час року. Сезонна динаміка попиту на чорний чай є зворотною. Група галузевих лідерів помітна неозброєним оком, місткість ринку в натуральному вираженні стабільна. Тому сьогодні мова може йти тільки про збільшення обсягу ринку в грошовому вираженні - за рахунок переорієнтації покупців убік більше дорогого товару: наприклад, чая у фільтр-пакетах, що при 10%-й частці у фізичному вираженні займає 20% ринку - у грошовому.

Асортиментна структура ринку і його обсяг в «грошах» продовжують рости, незважаючи на те, що місткість ринку остаточно стабілізувалася. За даними досліджень структурні зрушення мають наступну спрямованість:

· росте частка цейлонського чаю, знижується частка індійського;

· росте попит на чай у фільтр-пакетах (щорічний темп приросту продажів - до 30%);

· збільшується інтерес до англійських чайних сумішей.

Чай більше споживають в індустріальних районах Донецько-Придніпровського регіону та у східних областях в цілому, де присутній великий вплив чайних традицій Росії, а також - у південних областях, з більш жарким кліматом. На Заході України чай купують менше - тут сильний вплив роблять європейські кавові традиції [25, 26].

За результатами 2011 року, конкурентна ситуація на чайному ринку склалася таким чином, що в умовах рівної якості і схожих схем збуту більш успішним був той, хто більш активно підтримував свою марку рекламою. Таким чином, вигравали такі марки як Batik, Lipton, Mabroc, «Аскольд» і «Принцеса». Інші, закріпившись на ринку з часткою у 5-6%, час від часу застосовували дистриб’юторські акції у точках продажу та на виставках.

У 2011 р., за підсумками незалежних експертів, ринок чаю розподілився між компаніями-конкурентами з невеликими процентними відривами, що графічно зображено на рис. 1.3 [26].

За даними маркетингових досліджень, кожен п’ятий українець віддає перевагу певній торговельній марці, інші цілком готові експериментувати. Тому поряд із брендами, стабільно присутніми на ринку, періодично з’являються й зникають й інші марки.

Рис. 1.3. Ринок чаю

Далі наведені дані популярності основних марок чаїв, присутніх на ринку України, досліджені однією з маркетингових компаній у 2011 році (табл. 1.4) [24].


Таблиця 1.3

Найбільш популярні марки чаїв в Україні [8 ]

№ пор. Марка Київ Львів Харків Всього по містам
1. Lipton 90% 80% 70% 80%
2. Ahmad 70% 75% 95% 80%
3. Dilmah 55% 30% 10% 32%
4. Майский чай 30% 20% 30% 27%
5. Batik 10% 0% 25% 12%
6. Беседа 0% 20% 10% 10%
7. Edwin 10% 5% 10% 8%
8. Принцесса Канди 0% 0% 20% 7%
9. Принцесса Нури 10% 0% 5% 5%
10. Добрыня 0% 10% 5% 5%

Поки що рівень продажу різник торгових марок залишається приблизно на тому самому рівні, що і рік тому (рис. 1.4) [14].

Рис. 1.4. Рейтинг торгових марок чаю за рівнем продажу

Але все ж таки протягом минулого року спостережниками відмічена тенденція - повільно, але неухильно ринок видозмінюється за рахунок скорочення сегменту недорогих сортів. При цьому зростає середньоціновий та преміальний сегменти. За даними українських операторів чай економ-класу володіє сьогодні часткою біля 25%, у середнього сегменту, за рахунок приросту, 35-40%, приблизно така ж сама частка припадає і на чай преміум-класу. Елітні чаї займають не більше 3% ємкості всього українського ринку. Також останні три-чотири роки в Україні все більше спостерігається приріст реалізації в роздрібній торгівлі «трав’яних чаїв» з вітчизняної та зарубіжної рослинності: звіробій, суниця, мате, м’ята, ромашка, ройбуш, каркаде, шипшина та ін. [26].

Як відзначають практично всі експерти, збільшується споживання зеленого чаю, сприйманого як атрибут здорового способу життя, а також - різної екзотики. В асортименті значно розширилася лінія ароматизованих ройбушей і пуерів, з’явився ханибуш, лапачо. Стабільно росте продаж ароматизованого й класичного мате.

З вересня 2010 р. сировина, закуповувана в Шрі-Ланці (о. Цейлон) подорожчало на 20-30%, у зв’язку із чим багато виробників - як вітчизняних, так і закордонних - підняли ціни на продукцію в середньому на 10%.

За способами розфасовки, запропонований на ринку чай підрозділяється на дві категорії: фасований - ваговий (у картонних пачках) і пакетований (у фільтр-пакетах). Пакетованому чаю віддають перевагу 70% населення планети [32].

За оцінками експертів споживання пакетованого чаю українцями зростає на 10-15% у рік, а гранульований і змішаний чаї трохи втратили позиції. [36]

За даними компанії «Бізнес Аналітика» (м. Київ; роздрібний аудит), у найбільших містах України на частку пакетованого чаю доводяться 21% у фізичному виразі й близько 40% - у грошовому, і показники постійно збільшуються.

Одні з лідерів ринку чаю на Україні («Мономах» та «Майський чай») подвоїли свої потужності по виробництву пакетованого чаю. Проте зниження ввізних мит на фасований чай в Україні змушує аналітиків сумніватися в доцільності інвестицій у вітчизняне виробництво. Оператори очікують подальшого збільшення імпорту фасованого чаю й скорочення обсягів внутрішнього виробництва (фасовки) приблизно на 5-10% [34].

У перспективі, така тенденція може призвести до серйозних структурних змін на національному ринку чаю й фактично зупинить національну чайну галузь, оскільки витримати конкуренцію з імпортерами фасованого чаю в нинішніх умовах здатні лише декілька лідерів. Скорочення темпів фасування в Україні пов’язане з тим, що після зниження мит у серпні 2010 року з 2-4 євро до 10% від вартості ввезеної партії, фасування чаю вітчизняної продукції перестала бути економічно рентабельною в порівнянні з імпортом. При цьому ризики й менеджмент фасування в Україні значно вище й складніше. Така зміна призвела до того, що чайний ринок країни по суті відданий шрі-ланкійським виробникам, а українські підприємства й представництва міжнародних компаній, що мають чаєрозважувальні підприємства в Україні, поставлені в нерівні конкурентні умови.

Крім того, більшість компаній-імпортерів перейшло на ввіз фасованого чаю за заниженими інвойсами, що робить ввізне мито формальністю, дозволяючи імпортеру отримувати значний прибуток, і відповідно, мати більші маркетингові бюджети й значні маркетингові переваги, наприклад, у ціні. Зараз оцінити наскільки вигідніше імпортувати фасований чай в Україну в грошах складно. Якщо вказувати реальну вартість партій чаю в інвойсах, то рентабельність дорівнює рентабельності фасовки в Україні, при цьому ризики й управлінські витрати при імпорті значно нижче. Якщо працювати по занижених інвойсах, як працює переважна більшість імпортерів після зміни мит, то рентабельність вище в рази в порівнянні з українською фасовкою.

Економічно вигідніше імпортувати фасований чай, хоча б тому, що цей шлях менш ризикований і не вимагає значних довгострокових вкладень. Виробництво чаю на території України розвивають тільки компанії, що ставлять на перше місце якість, оскільки чай значно краще зберігається при транспортуванні не в торговельній упаковці, а в мішках зі спецбумаги й фольги. Крім того, безпосередньо перед фасуванням і після нього якість чаю можна додатково протестувати.

На даний момент, за словами експертів, більшість компаній, що фасують чай в Україні, поступово змінюють пропорції імпортованого чаю й чаю, що фасується в Україні, убік збільшення частки імпорту. Однак, на українському чайному ринку значних змін не відбудеться. Лідерська група - «Ахмад Ти», «Ліптон», «Принцеси», «Майский чай», «Батик/Аскольд» - залишиться без змін, а частка імпортованого чаю продовжить зростати (рис. 1.6) [38].

Експерти прогнозують, що більш дрібні чайні компанії перейдуть на локальні ринки або підуть у тінь, на їхнє місце прийдуть імпортери цейлонських і, можливо, індійських чаїв, які будуть мати до 2-3% ринку. При цьому тіньовий сегмент чайного ринку значно зросте, а інвестиційна привабливість галузі - зменшиться. [32]. Ваговий чай в Україні фасується переважно в пачки по 250, 100 і 50 р.

Елітним варіантом упакування є жерстяна банка. Розфасований у такий спосіб чай - найдорожчий, тому його часто купують як подарунок.

Пакетований продукт пропонується в упаковках по 25, 50 і 100 шт. і є більш дорогим, оскільки пакувальні матеріали збільшують його собівартість.

За оцінками фахівців, на 2011 рік в Україні представлено більш 180 різних марок чаю, кількість яких за прогнозами фахівців збільшиться в 2012 році до 220. [27]

Найбільш відомі компанії на ринку чаю - «Орімі Трейд Лтд» (ТМ «Принцеса Нурі», «Грінфілд» і ін.), Юнілевер (ТМ «Ліптон», «Бесіда» і ін.), Ахмад (ТМ Ahmad), ГК «Стоїк» (ТМ «Аскольд», Batik і ін.), «Добриня» (ТМ «Міцний», «Царський чай», «Добриня»), «Ceylon tea services ltd» («Dilmah»), «Мономах» компанії «Мономах», Mabroc, «Майський чай» (ТМ «Лисма», «Майський чай» і ін.), сумарна частка яких займає близько 85% на ринку України. Продукція цих компаній представлена на всій території країни і користується стабільним попитом у споживачів [13].

Особливим сегментом ринку є сегмент ароматизованих чаїв. Серед них великим попитом користується чай Earl Grey, - чорний з ароматом бергамоту. Він присутній в асортиментних лініях більшості виробників (наприклад, Lipton і Dilmah).

Для групи фіточаїв характерні сезонні коливання попиту на рівні 20-30%. Період спаду - літо. На ринку представлені як вітчизняні, так і закордонні торгові марки. На Заході асортимент фіточаїв більш широкий. В Україні представлена така імпортна продукція: ТМ Dilmah (ЗАТ «Ділма Лтд» (Україна)), ТМ Milford і ТМ Goldhand (Німеччина), ТМ Mlesna (Шрі-Ланка), International Co. For Export & Development (Єгипет).

Першим українським виробником на ринку фіточаю стала ПК «Екопродукт» (марка «Карпатський чай»). Пізніше на ринку з’явилися й інші вітчизняні торгові марки: «Добриня», «Домашній чай», «Галка чай». У цілому, ринок фіточаю може бути охарактеризований як зростаючий і інвестиційно привабливий [27].

Особливо стрімкого зростання на ринку чаю в Україні досягли холодні чаї. Українські компанії ще біля 4-5 років тому намагалися засвоїти сегмент такого виду чаю, однак ці заходи не стали масштабними і успішними через негативність ринку. Проте, до сезону минулого року компанія «Кока-Кола» вивела на український ринок холодний чай ТМ Nestea, який і «підірвав» ринок. За даними компанії, у 2011 році було продано 2,7 млн. л «Nestea». Оператори припускають, що в найближчі 2-3 роки об’єм ринку холодних чаїв зросте у 2-3 рази, зросте асортимент, конкуренція, завершиться структуризація ринку, більш чітко визначиться лідерська група [28].

До групи елітних дорогих чаїв відноситься чорний чай компанії Twinings (Великобританія). Такий же статус має і вищезгадана торгова марка Sir Thomas Lipton з марочного сімейства Lipton. Як уже говорилося вище, такі чаї фасуються, як правило, у подарункові упакування. Особливою оригінальністю відрізняються сувенірні упакування чайної компанії Mlesna.

Оператори по-різному оцінюють сегмент ексклюзивних чаїв, (куди віднесено напівферментований червоний, жовтий байховий чаї, а також трав’яні чаї), - від 0,1% (оцінка компанії «Оримі-Трейд») до 1-3% чайного ринку (оцінка ГК «Стоїк» і компанії «Піраміда»).

Та хоча експерти вважають, що даний сегмент чаїв може розраховувати лише на постійні 2% ринку, так як чаї даного сегменту - товар непостійного попиту, у 2012 р. цей сегмент продовжує демонструвати позитивну динаміку [36].

Тому виробники чаю з метою утримання власних позицій на ринку будуть виводити більш дорогі екзотичні чаї, розширюючи ринок пропорційно доходам населення. На думку операторів ринку, через високу популярність у Європі, СНД, у тому числі й в Україні, більш високі темпи росту будуть характерні для ароматизованих, фруктових, напівферментованих (червоного і жовтого), трав’яних чаїв (особливо в сегменті пакетованого чаю). Підвищення вимоги до якості чаю у споживачів буде сприяти росту попиту на дорогий товар. Саме тому, деякі виробники дешевого вітчизняного чаю будуть змушені скорочувати виробництво. Політика великих компаній буде будуватися на підвищенні культури споживання чаю і популяризації здорового способу життя.

Зміни відбуваються й у цінових сегментах чайного ринку. Частка дешевого чаю зменшується за рахунок збільшення продажів чаю, що позиціонується в середніх і дорогих цінових сегментах. Найбільший приріст в 2011 р. продемонстрували сегменти дорогого чаю (ціна за 100-грамову упаковку - від 5 грн, куди віднесено пакетований напівферментований червоний байховий чай) і преміум сегмент (більше 10 грн за 100 г, куди віднесено фасовано-ваговий напівферментований червоний байховий чай).

Багато компаній під впливом споживчого попиту поступово відмовляються від роботи із продукцією дешевого цінового сегменту.

Оператори стверджують, що за останній рік обсяг економ-сегмента, де лідирує польський бренд Herbata, у найбільших містах України у фізичному виразі скоротився на 4%, обсяги ж середнього й преміального сегментів виросли на 2% кожний. Тому основна конкурентна боротьба розгорнеться в сегменті дорогого чаю. Експерти розраховують, що в цьому сегменті продажі знову збільшаться не менш чим на 5% у кількісному вираженні.

Цю тенденцію оператори зв’язують із підвищенням культури споживання чаю й зі зростанням добробуту населення [36].


9569302378261696.html
9569359535256422.html

9569302378261696.html
9569359535256422.html
    PR.RU™